Митрополит Софроній – чи не єдиний з ієрархів УПЦ МП, хто має сміливість публічно висловлюватися на підтримку необхідності автокефалії Української Церкви і не раз це робив. Напередодні візиту в Україну патріарха Московського Кирила та з нагоди свого призначення відповідальним перед Священним Синодом УПЦ МП за будівництво Воскресенського кафедрального собору владика Софроній дав розгорнуте інтерв’ю сайту «Релігія в Україні».

Торкаючись теми українізації церковного життя він відзначив: «Я вважаю, що «українізація» буде можливою лише тоді, коли буде незалежною Українська Церква. Що я маю на увазі під словом «незалежна»? Така, що буде сама собою керувати. Адже ми – вільна держава, отже повинні мати вільну Церкву. Я сподіваюся, що так і станеться, це – справа власне часу».

Митрополит підтвердив незмінність своєї підтримки автокефалії УПЦ, про яку він публічно заявив у відомій відозві до єпископату УПЦ у 2005 р. «Моя позиція за час, що минув з 2005 року, не змінилася. Єдине, що змінилося в порівнянні з тим періодом – престол Предстоятеля РПЦ посів митрополит Калінінградський Кирил. А всі ми пам’ятаємо народну мудрість про нову мітлу, що по-новому мете».

Разом з тим владика Софроній переконаний, що набуття автокефалії залежить не стільки від зовнішніньої доброї волі, скільки від бажання в середині України. «Автокефалія не мусить залежати від зовнішніх факторів і обставин, – вважає владика – переконання в її доконечності має сформуватися в головах моїх, так би мовити, колег – архієреїв. Так, автокефалія Української Православної Церкви залежить не від Москви, а від єдності єпископату УПЦ».

Митрополит констатує відсутність єдності серед ієрархів УПЦ МП у ставленні до автокефалії та умовно поділяє їх за цією ознакою на три групи. «Поки що такої єдності немає. Що ми можемо спостерігати? Одні нібито не проти автокефалії, однак не наважуються зголоситися. Інші хочуть зберегти «статус кво». Їм цілком комфортно в тій ситуації, що є зараз. Тому вони заперечують необхідність зміни статусу УПЦ. Звичайно, є гарячі голови, що хочуть цілковитої самостійності вже негайно – просто зараз. Я бачу цю ситуацію, як класичну модель: Лебідь, Щука, Рак, впряжені в одне дишло. Що з того може вийти, пояснювати не треба».

На закиди щодо передчасності автокефалії митрополит Софроній зазначає: «Уже 18 років поспіль ми чуємо: «ще рано». А тоді настане час, коли виявиться пізно».

Повністю інтерв’ю митрополита Софронія можна прочитати на сайті «Українське Православ’я» в рубриці «Інтерв’ю».